
∗∗∗ Біографія ∗∗∗
Марія Солтис-Смирнова народилася 25 червня 1982 року у місті Долина. Тут минули її дитячі та шкільні роки. У 1999 році вона закінчила місцеву школу.
Після школи вступила до Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» у Києві, де навчалася за спеціальністю «адміністративний менеджмент». У 2005 році завершила навчання та здобула ступінь магістра.
У 2006 році Марія вийшла заміж. Через два роки, у 2008 році, разом із чоловіком переїхала до міста Вараш, звідки він родом. Саме тут розпочався новий етап її життя та творчості. Подружжя виховує двох доньок.
Після народження старшої доньки відкрила у собі талант казкарки. За період до виходу першої друкованої книжки “Звідки взялася новорічна коробочка?” у 2016 році твори Марії публікували дитячі журнали «Ангелятко», «Стежка», газети та шкільні підручники, зокрема «Буквар» видавництв «Грамота» та «Оріон».
З 2008 року веде авторський сайт «Світ казки».
З 2017 року очолила громадську організацію МАК (Мистецька асоціація Кузнецовська), на теперішній час офіційна назва мистецьке об’єднання МАК.

Марія вже 7 років є постійною ведучою Клубу Анонімних Авторів. Щочетверга разом з іншими учасниками вона збирається у бібліотеці для створення нових віршів, текстів, обговорення творчих ідей та взаємної підтримки.
З 2019 по 2022 роки в письменницькій робітні «Оповідач» вийшли друком 13 невеликих авторських книжечок для малечі. З 2023 року друкується видавництві «Відкриття», де вийшли друком збірка «Несподівана мелодія» і «Кроленята і чарівний годинник», «Ластівка-рятівниця» й «Шумник» – дві ці книжки обмеженим накладом. У видавництві “ЛітВир» в 2024 році побачила світ збірка казок «Коти з Меланкова», а в 2025 році «Меркьюрі-Поділля» видало збірку терапевтичних казок «Тепле, миле і страшне».


За збірку «Казкова Рівненщина» (2021 р.) отримала приватну премію родини Диб’як «Рівненський акцент» у 2022 р, а в 2025 році цю премію отримала за “Шумника”..
Співавторка збірників «Рятуйте! Мене примушують читати» (2021 р.), «Мандрівний вітер» (2021 р.), «Тато читає» (2023 р.), «Казкарня Оце кухня» 1, 2 частини (2022 р. та 2024 р.), «Чароцвіт» (2023 р.), «Казкові вечорниці» (2023 р.), «Клуб домашніх улюбленців» (2023 р.), «Совині історії» (2023 р.), «Бешкетні зимовинки» (2023 р.), «Чаросвіт» (2023 р.), «В очікуванні Різдва. Адвент-stories» (2023 р.), «Казки з укриття» (2024 р.), «Захисники майбутнього» (2024 р.), «Парад семи планет» (2024 р.), «Чарокрил» (2024 р.), «Літні непосиди» )2024 р.), «неСЕРЙОЗНІ професії» (2024 р.), «Найкращий різдвяний подарунок» та «Вогники Різдва» (2024 р.); «За все вони заплатять» (2925 р.), «Зачаровані феї книжкового лісу» (2025 р.), «Великоднє пташеня» (2025р.), «Рідкісні чаровинки» (2025 р.), «Сім днів до Купала» (2025р.), “Зимосвята” (2025р.), “Світло мого Різдва” (2025р.).
У квітні 2024 року у видавництві НК «Богдан» вийшла спільна повість для дорослих на воєнну тематику «Чи бачать небеса котів», де є новела авторки «Коли тобі п’ятнадцять».
Співавторка електронних збірників «Пан Гав із UA» (2020 р.), «Іграшкова скриня» (2022 р.), «Гірлянда казок» 1 і 2 (2022 р. та 2024 р.), «Бібліотечні історії» (2023 р.), «Дива зимових листів» (2023 р.), «Весняна метушня» (2024 р.), «Літні непосиди» (2024 р.), «Осінні дивовижі» (2025 р.) та книжок шрифтом Брайля для слабозорих дітей «Насипала Зима сніжинок на долоньки» (1, 4 і 5 книги 2019, 2022 та 2023 р,, 2024р.), «Тато читає» (2023 р.), «Клуб домашніх улюбленців» (2023 р.), «Весняна метушня» (2024 р.), «Літні непосиди» (2024 р.) та «Осінні дивовижі» (2024 р.), “Зимосвята” (2026 р.) “Шумник” в трьох книгах (2026р.)..
Укладачка літературно-краєзнавчого альманаху «Перехрестя доль» (2018 р.).
Книга «Кроленята і чарівний глобус» визнана переможницею в номінації художнє оформлення обласного конкурсу «Краща книга Рівненщини 2024».
Твори Марії Солтис-Смирнової вирізняються добротою, щирістю та повчальними сюжетами. У своїх казках вона часто поєднує фантазію з життєвими цінностями, дружбою, взаємодопомогою, любов’ю до природи та рідного краю.
Зранку зайчик Білий Пух
Розпочав щоденний рух:
В лісі, щоб не замерзати,
Треба друзів обіймати.
Глянь - синичка на гіллі
Щось не гріється в гнізді.
Вітер знову пустував:
На світанку гніздо зняв.
Пригорнув вушком синицю -
І вдалось її зігріти.
Зайчик й далі: стриб, стриб, стриб.
Бачить: перед носом гриб!
Під сосною поруч білка
Щось шукає. Мо' горішка?
Зайчик бачить: тремтить хвіст -
Обійняв руду й зігрів.
Без сніданку залишилась
Ціла білчача родина -
Загубила я гриба,
Із комори як несла.
Зайчик усміхнувсь тихенько
І вручив грибок руденькій.
На пеньку ліворуч: Кар!
Приморозило хвоста!
Білка й зайчик обійматись-
Треба Перо рятувати.
Від обійм так тепло стало -
Крига миттю вся розтала.
Я тут пізно восени
Під коріння смакоти
Заховав.
Вчора вирішив знайти.
Але снігу намело,
Заніміло аж крило.
Зупинився, відпочив…
Та тут хвіст примерз щосили.
Розійшлися, розлетілись
Зайчик в нору біг щосили.
Він ще мав пообіймати
Маму, братика й тата…