Історія впертого чоловіка

24 лютого 2022 року життя Олександра, який, як і тисячі його співвітчизників, ніколи раніше не тримав у руках зброї, перевертається з ніг на голову. Єдине, що він знає точно: права відмовитися від бою за незалежність у його світогляді не існує, він не може просто лишатися десь далеко, у безпеці, коли вирішується доля країни. Розпочинається його нове життя – людини військової, у якому є місце болю і страху, силі й відвазі, мужності та хоробрості, де поруч вірні побратими, над головою пролітають ворожі кулі, але в серці горить невтолима любов до Батьківщини. Це захопливий автобіографічний роман Олександра Будька на позивний «Терен», командира взводу 49-го окремого стрілецького батальйону «Карпатської Січі», який втратив обидві ноги під час харківського контрнаступу. Це історія про сміливість, вірність, чесність перед собою та побратимами, про віру в Перемогу та Україну; історія впертого чоловіка.

Війна 2022: щоденники, есеї, поезія

В антології «Війна 2022», яку впорядкував Володимир Рафєєнко, зібрано фрагменти щоденників, есеї та вірші сучасних українських письменників.

Автори, чиї твори увійшли до антології: Вікторія Амеліна, Софія Андрухович, Юрій Андрухович, Катерина Бабкіна, Максим Беспалов, Євгенія Білорусець, Юрій Винничук, Павло Вишебаба, Ірина Вікирчак, Лариса Денисенко, Любко Дереш, Анатолій Дністровий, Сергій Жадан, Олесь Ільченко, Юлія Ілюха, Олександр Ірванець, Павло Казарін, Катерина Калитко, Ія Ківа, Павло Коробчук, Ліна Костенко, Олег Коцарев, Галина Крук, Анастасія Левкова, Василь Махно, Олександр Михед, Катерина Міхаліцина, Юлія Мусаковська, Олена Павлова, Володимир Рафєєнко, Богдана Романцова, Марʼяна Савка, Ірина Славінська, Остап Сливинський, Олена Степаненко, Ксенія Харченко, Ірина Цілик, Артем Чапай, Артем Чех, Гаська Шиян, Ірина Шувалова, Петро Яценко.

Котик, Півник, Шафка

Котик, Півник і Шафка наче й казкові, але водночас дуже справжні – врятовані й збережені у зруйнованій російськими обстрілами Бородянці під Києвом. Готові боротися і попереджати про небезпеку, у цій казці вони оберігають всесвіт однієї родини – бабусі Лізи, дядька Андрія і онуки Соні – родини, яка покоління за поколінням циклічно проживає історію і врешті стає сильнішою, ніж будь-коли. Нагріта теплом дідусевих рук Шафка, подарований на свято Півник і врятований Котик втілюють силу й незламність, бережуть рід і дарують надію. Це надія на майбутнє, у якому рани будуть заліковані, але пам’ять про скоєне зло житиме у віках. У майбутньому, після нашої перемоги.

Жовтий метелик

Сайлентбук «Жовтий метелик» Олександра Шатохіна — це «тиха книжка» про життя після війни, розбитої та обмеженої війни. Колючий дріт на початку з павуком — то образ обмежень і сковувань та страху, що дає війна. Війна, як колючий дріт, заганяє тебе в певні рамки, обмеження, несвободу. Метелики — це те, що було до війни, ніби душі, ніби місця, які були зруйновані війною. Дівчинка — це власне Україна — та, що тікає і протестує проти обмежень, рабства. Зустрічаючи метеликів, незважаючи на все вільних і яскравих, дівчинка розуміє, що життя буде продовжуватись, свободу метелика неможливо обмежити чи знищити…

Залізницею додому

Потяг «Укрзалізниці» мчить золотими полями. Єва з мамою і новими друзями повертається додому з найдовшої своєї мандрівки. У часі повномасштабної війни дівчинці, як і дуже багатьом українським діткам, довелося сісти в евакуаційний потяг і поїхати якнайдалі від дому, тікаючи від танків, ракет і бомб. «Залізницею додому» – чуйна оповідь Мар‘яни Савки, проілюстрована Мартою Кошулінською, про любов до Батьківщини і дому, дружбу та родину і про непересічну роль українських залізничників у новітній історії нашої країни.

Абрикоси зацвітають уночі

Високо в небі над Донбасом літав безпілотник, а потім він зустрів хлопчика Устима і його собаку Жменьку. Життя поблизу окупованих територій, де живе хлопчик, — незвичне, але й там можна зустріти справжнього друга, побачити світ іншими очима і знати, що на твоїй вулиці неодмінно цвістимуть абрикоси.

У цій книжці багато такого, що може здатися казкою, але вона про справжніх людей і безпілотників, які досі літають й охороняють українські землі, а ще — мріють. Тому, коли закінчиться війна…

Лінія термінатора

Що може відчувати підліток, коли його життя змінюється в одну мить і він втрачає друзів, кохану дівчину, з якою навіть не встиг попрощатися, розкішне життя у рідному місті? Позаду — усе, що для нього важливе, попереду — невідомість. Борис Макаров через війну на Сході України опиняється в Києві, куди тікають його батьки, які навіть не питали хлопця, чи хоче він їхати. Йому доводиться вчитися жити спочатку і знаходити нових друзів, навіть якщо це будуть два диваки з класу. А ще — дорослішати, сперечатися з батьками, закохуватися по-справжньому, а не зустрічатися лише для сексуального досвіду, глибоко переживати, змінювати світогляд. І, попри всі втрати, вчитися любити життя навіть тоді, коли не хочеш, коли земля йде з-під ніг і ти залишаєшся сам на сам зі світом.