У ці перші дні січня згадуємо Степана Бандеру, і що «батько наш» був не тільки видатним провідником та борцем за незалежність України, а й здібним музикантом.

Бандера лише коротко зазначає, що «у вiльний чaс я зaлюбки грав y шахи, кpiм тoгo спiвав y хopi тa грав нa гiтapi i мaндоліні. He кypив».

Від польської влади він отримав сім пожиттєвих строків, від німецької – одиночну камеру в концтаборі, від московської – отруєну кулю, бо все життя не визнавав жодної влади, крім української.

Людина з вогню і заліза.